*** Колись давно, ще у радянський час Прийшли ми дуже крихітні до школи. І повела тоді нас в перший клас Найперша Вчителька, це не забуть ніколи. *** Вона була красива й заповзята, А ми – такі маленькі і смішні, Й прикласти їй зусиль прийшлось багато, Щоб вивчили ми букви в Букварі. *** А ще вона учила нас читати, Писати цифри, множити й ділити, Стрибати, малювати і співати, Адже її покликання – це діти! *** Ми ж бо старались вчитись повсякчас, Хоча були і не завжди слухняні. За що і просим вибачення в Вас, Як рідні діти у своєї мами. *** Аж незабаром пролетіла школа, І всі ми розлетілись по світах. Але ми не забудемо ніколи Ваші поради й мудрії слова. *** Сьогодні ж ювілей у Вас, ми знаєм, Світлана Вікторівна, без образ. Всього в житті найкращого бажаєм, І цей земний уклін від усіх нас!
