Над золотом соборних куполів

Зустрівся погляд мій із журавлями,

І тіло стрепенулося увись...

Та погляд лиш полинув небесами.

І враз все відійшло,

Що поряд, що навколо -

Весь день, не тут, не разом, не зі мною,

І впало громом -

Плачуть журавлі...

Летіти мені ввись,

Чи впасти до землі,

Чи жити, 

Чи пора за вами?

Хто зна про це,

Та й той не відповість:

Навіщо плач оцей

Стоїть над куполами?

Олександр Міськов ("Трудівник Полісся", №28 від 9 липня 2015 р.)