|
|
***
| |
14.05.2015, 21.42.24 |
Десь твій слід у світі загубився,
поміж тінистих осінніх алей,
можливо його прикрило листям
такою холодною пітьмою ночей.
Можливо осінні дощі його змили,
а вітер твій запах відніс в океан.
Падали градом, лились рікою зливи,
небо розкололось від незагоєних ран.
Певно твої сліди снігом притрусила,
така рання завірюха зимова
і вже не врятують навіть крила
бо згасла зоря, що до тебе вела.
Твій слід уже не віднайти,
він розчинився сьогодні на світанку,
сенсу нема блукати і за ним іти
він назавжди зник у тумані ранку. |
| Додав: mariam |
|
| Переглядів: 485
| Рейтинг: 5.0/2 |
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| Наше опитування |
Дайте оцінку нашому сайту
Всього відповідей: 87
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
