Кожний футбольний вболівальник і справжній патріот своєї країни мріє хоча б раз у житті побувати на грі Національної збірної. Що й казати про дітей, які отримують нагоду вперше в житті подивитись вживу на гру кумирів мільйонів, повболівати разом з іншими однодумцями з усіх куточків країни. Врешті-решт навіть не настільки важливий кінцевий результат матчу, статистика результативних передач чи ударів у ворота. Через кілька років усе це забудеться, вивітриться з пам’яті, а залишаться яскраві і незабутні спогади про ту неповторну атмосферу на стадіоні, що створюють десятки тисяч людей, які прийшли підтримати збірну.

Серед вболівальників, які прийшли на НСК «Олімпійський» 9 жовтня ц. р., щоб підтримати нашу Національну збірну у вирішальній грі проти хорватів за вихід на чемпіонат світу з футболу, була група вболівальників зі Славутчини, яка у рамках проекту «Вірні збірній» за підтримки народного депутата України Романа Миколайовича Мацоли прибула у Київ щоб підтримати наших хлопців у складному матчі. Дуже символічним є те, що цього разу до поїздки було запрошено юнаків і дівчат, які займаються футболом і вже найближчим часом можуть поповнити ряди нашої Національної збірної. Кожен з них мав можливість також запросити одного дорослого, який супроводжував їх у цій поїздці. На футбол їхали з різними думками і враженнями, але з одним бажанням – допомогти нашим футболістам здобути перемогу. Під час спілкування з вболівальниками ще раз переконався у тому, що футбол єднає різних людей: хтось радів можливості відвідати матч, хтось переживав за підсумки гри.

Десятирічний Тимур зі Славути разом з батьком Олегом Віталійовичем поділилися враженнями від гри нашої збірної проти Туреччини, на якій вони побував разом з «Вірними збірній». Тимур також розповів про те, що його дуже зацікавила ідея створення дитячого фан-сектору, де можна познайомитись з однолітками. Одинадцятирічний Роман з міста Славути з мамою Лесею Володимирівною теж розповіли про досвід вболівання у Харкові, подякували Роману Миколайовичу Мацолі за підтримку юних футболістів та підготувались співати усі речівки і пісні, які співають фани на матчах Національної збірної. Продовжила тему проекту "Вірні збірній. Діти" Софія зі Славути, яка вперше отримала можливість відвідати футбольний матч, але слідкує за успіхами провідних українських футболістів і вважає, що така ініціатива дозволить приходити на футбол цілими сім’ями і створить особливу атмосферу підтримки для наших футболістів. Берездівська футболістка Юля та її трішки старша колега Марія добре підготувались до вболівання. І це не дивно, адже Марія не лише останні роки активно підтримувала збірну та улюблений клуб на трибунах стадіонів, але й сама активно займалась футболом понад 10 років, граючи у складі збірної області на всеукраїнських змаганнях. А зараз вона передає свій досвід молодшим дівчатам. Марія також розповіла про те, що їй дуже сподобалось, що Федерація футболу України спільно з фан-рухом вболівальників національної збірної України "Вірні збірній" започаткували новий проект – "Вірні збірній. Діти". За її словами така ініціатива дозволить підвищити рівень безпеки дітей на стадіоні, обмежить їх від негативу, який інколи присутній там. До речі, дівчата згодом потрапили у об’єктив камери в прямому ефірі під час виконання Гімну України перед матчем.

Юні футболістки Ангеліна та Ірина зі Славути чи не вперше почувались дещо розгубленими перед футболом. Дівчата, які неодноразово ставали чемпіонками області і об’їздили всю Україну у складі збірної області хвилювались більше за результат гри напевно тому, що цього разу вперше дивитимуться матч з трибун стадіону, а не гратимуть самі. Гравець ФК «Славута» Юрій розповів що відвідує матчі збірної ще з 2004 року. На матч проти Хорватії він виграв квиток як кращий гравець своєї команди на «Кубку Півночі Поділля», що відбувся завдяки ініціативі Романа Мацоли та його ГО «Інститут солідарності громад», де змагались 44 аматорські команди із Славутського, Полонського та Шепетівського районів. Можливо саме атмосфера на стадіоні і заряд емоцій надихає гравців аматорських команд зростати професійно. Вадим із села Гориця повідомив що багато його друзів та знайомих будуть теж підтримувати збірну на стадіоні. Більшість з них змогли придбати квитки лише завдяки продажу іменних квитків, що в рази збільшило шанси купити квитки в касі, а не в перекупників.

Майже кожен намагався спрогнозувати результат матчу. Більшість вболівальників називали рахунок 2:1 на користь нашої збірної, але і були такі, які були більш прагматичними і казали, що все покаже гра на початку першого тайму. Так Владислав з Лисичого разом зі своїм дідусем Ростиславом Петровичем хоч і їхали з піднесеним настроєм, але обіцяли поділитись враженнями лише після гри. Натомість дев’ятирічний Єгор зі Славути разом з братом дуже чітко та детально проаналізували можливі варіанти розвитку гри та спрогнозували майбутній результат.

Крістіна з Малого Скнита та її мама Галина Володимирівна повідомили про те, що мають піднесений та позитивний настрій на гру, незважаючи на те, що їдуть у Київ вперше. Юний футболіст Максим та його тренер Діна Анатоліївна з Мирутина теж ще не відвідували футбольні матчі, але активно ознайомлювались з усіма деталями гри у ЗМІ і бажали від усієї душі лише перемоги нашій команді. Влад та його сестра Зоряна з Цвітохи обіцяли витратити усі сили, вболіваючи за збірну, переконані в тому, що саме підтримка дванадцятого гравця може принести перемогу у цьому складному матчі.

Юний футболіст Богдан та його тренер Василь Володимирович обіцяли зробити усе можливе для того, щоб максимально підтримати збірну, та розповіли про те, наскільки важливим є досвід вболівання для становлення і подальшого розвитку молодого футболіста. Хто знає, можливо хтось із наших молодих талантів колись змінить у збірній сучасних зірок.

Підсумувала усе сказане помічник-консультант народного депутата України Романа Миколайовича Мацоли Людмила Васильєва: «Налаштована позитивно, оскільки після попередньої гри наша збірна має хороші шанси на вихід з групи. Хорватія – складний суперник. Це показала перша гра, коли наші хлопці поступились з мінімальним рахунком. До речі, саме з цієї гри я приєдналась до фан-руху вболівальників Національної збірної України "Вірні збірній" і активно підтримувала збірну України у домашніх та виїзних матчах. У сьогоднішньому матчі збірну буде підтримувати 135 осіб з округу Романа Миколайовича Мацоли, які в рамках проекту "Вірні збірній" отримали чудову нагоду поїхати на вирішальний матч. Майже половину усіх вболівальників становлять діти, які займаються футболом. Для дітей було проведено розіграш квитків на матч і переможці змагань мали можливість запросити з собою на футбол своїх рідних чи тренерів. Така ініціатива Романа Миколайовича з популяризації дитячого футболу в майбутньому дасть свої результати. І не обов’язково, щоб ці діти ставали професійними футболістами. Заряд енергії, отриманий під час матчу може стати поштовхом для розвитку дітей у інших видах спорту, розкриття потенціалу творчих здібностей чи прагнення до вивчення окремих галузей науки. Роман Миколайович турбується про наступне покоління. І це не порожні слова. Підтвердженням цьому є індивідуальні стипендії для талановитих дітей та конкурси мікрогрантів, більшість переможців яких створюють умови для зростання талановитих та здорових дітей у Славутському, Полонському і Шепетівському районах».

Наша невеличка команда у величезній чаші стадіону і справді щосили підтримувала збірну, переживаючи і радощі, і прикрі моменти. Співали пісень, підтримували хвилю, скандували речівки – робили все щоб додати натхнення українським футболістам перемогти хорватів. Особливим було виконання Гімну України на початку та наприкінці матчу. Додому ж повертались знесиленими і дещо розчарованими. Але вже на другий день і втома і розчарування зникли. Залишились лише піднесений настрій і яскраві спогади. Адже незважаючи на результат віра у те, що у нас все буде добре як у футболі, так і вцілому, не зникла. Хіба може бути інакше, коли у нас є такі дружні, доброзичливі та вірні честі, совісті, звичаям та традиціям люди? У нас все буде добре! Хай до небес луна: "Ми за УКРАЇНУ!" Слава УКРАЇНІ! Слава її НАРОДУ!

Сергій Опанасюк, проект «Березове диво»