«Ми – не раби, і ніколи ними не будемо. Ми з гідністю маємо нести нашу культуру та традицію. Нас не можна вбивати, обкрадати та обманювати. Ми – єдина нація. Наш шлях – до європейських цінностей», - такі основні гасла Революції гідності.

У 2013-2014 роках в Україні відбулась безпрецедентна подія – народ повстав проти свавілля корумпованої влади. Внаслідок злочинного насильства влади проти громадян мирний протест перетворився на революційний рух, який призвів до корінних політичних змін, і в першу чергу змін у свідомості українців. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні, завзяті, мужні…. Ті, що лише починали жити. І саме 18 лютого учнівський та педагогічний колектив Берездівського НВК зібралися в святковій, прикрашеній залі для того, щоб пом’янути й вшанувати справжніх Героїв, Божих Ангелів - Небесну сотню. Тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.

Розпочався виховний захід виконанням Державного Гімну за участю оркестру Берездівської дитячої школи мистецтв, диригент Бистрицький Д. А. А далі усім присутнім був представлений відеоролик «Герой», в якому спростовується міф про те, що Герой це людина в супер-костюмі і надлюдськими мождивостямми. Насправді ж, Герой має велике серце і одягнений в пошарпаний від боротьби одяг, його очі палають вогнем віри, а рукам завжди простягнеться пропонуючи допомогу.

Досить чуттєво і трепетно протягом усього уроку пам’яті звучали вірші присвячені кривавим подіям Майдану від учнів 9 класу. Читаючи які діти ледь стримували сльози…

Горів Майдан мільйонами вогнів,
Запал принісши у серця людей.
Ми разом. Поруч. Ти тут не один.
З тобою поруч тисячі плечей,
І ще мільйон очей горять твоїм завзяттям.
Ми – українці. Діти Кобзаря. Ми сестри й браття.

Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

ЇЇ «Європою» ми гордо назвемо

Бо вона гідна статус такий мати.

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі від юних до старих

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!          

А разом ми нестримні й справді дужі!

         Юний хор дитячої школи мистецтв (керівник Чорнокрилюк О. Є.) з особливим почуттям завзяття та патріотизму виконав пісню «Час сідлати коней», в якій згадали мужніх наших предків козаків, їхню силу, мужність та жагу до перемоги.

Події останніх місяців 2013 рік початок 2014 року перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася  приспана роками національна свідомість людей. Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв'язок з Україною висловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладено у його душі. Не змогла залишити байдужим нікого в залі пісня «Подай руку Україні» польського гурту «Тарака», яку надзвичайно виконав під акордеон Чорнокрилюк Станіслав. Саме в цій пісні відчувалась та дружня підтримка та міцна рука побратима у важкий для нас час. І як приємно, що Україна в тяжкий момент не залишилась наодинці зі своїм горем. Адже маючи вірних братів по всьому світу, які відгукнулись і підтримали – разом легше пережити горе.

Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізора проста дивитися на те, що коїться на вулицях столиці. Вони не думали проте, що можуть загинути. Вони лише знали, що так як є так далі бути в Україні не може. Вогонь їхніх сердець гаряче палав за Україну, вони грудьми повстали, захищали до останнього те мирне небо, у яке потім злетіли янголами. Тому віднині їм шана й молитви, за їхні душі, що забрав Господь, за їхнє молоде життя… Саме про таку нелегку долю матері і сини ми мали змогу почути з «Кленової балади» у виконанні Поліщук С. О.  

Кожна значна історична подія має притаманні лише їй  символи. Але самі не відаємо, чому такий знак ураз з’являється. Ось десятки, а може сотні літ співали лемки про те, як пливе кача тисиною. Про розмову матері з сином, який сам не знав, де погине, але відчуває, що таки поляже, й могилу «виберуть йому» «чужі люди».

Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, де офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні» і тепер цей твір повів наш народ у  пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу. «Гей, плине кача по тисині» у виконанні керівників та вихованців дитячої школи мистецтв не залишили байдужим у залі нікого, адже усі присутні, учні та вчителі, піднялись при виконанні цього Небесного Гімну, який в нашій країні можна вважати на рівні Державного. Також учні мали змогу ще раз пригадати прізвища  усіх учасників Небесної Сотні споглядаючи відеоролик «Вічна слава Героям Євромайдану».

Хвилина мовчання, хвилина жалю, пам’яті та скорботи. Як важко, як важко оголошувати таку хвилину ще зовсім маленьким дітям, пояснюючи, що своїм життям вони завдячують Героям Небесної Сотні. Тому усі присутні  тугою і жалем, схиливши голови, пом’янули хвилиною мовчання усіх учасників Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні.

Молюся за Тебе моя Україно, за кожного батька, за кожного сина, за кожною матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людина, щоб син пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна – я Бога прошу – збережи Україну! Такою була пісня-молитва «За Україну» у виконанні Валерії Яцюк. 

На закінчення уроку-реквієму вихованці дитячої школи мистецтв подарували нам ще одну патріотичну композицію «Українці візьмімось за руки», а оркестр виконав козацький марш.        

Сьогодні, як ніколи,нам всім слід пам’ятати про героїчні якості наших славних предків, чиї риси, безперечно, є взірцем для наслідування. Адже героїчна звитяга, велич і честь подвигу Небесної Сотні буде жити віками. Їхня хоробрість, висока мораль, любов до рідної землі є джерелом національної гідності українців. От де, люди, наша слава. Слава України!

Педагог-організатор  О.М. Чорнокрилюк

Статтю опубліковано в газеті "Пульс" №9 від 25.02.2016 р.