Пропонуємо переглянути статтю, надруковану у газеті «Трудівник Полісся» №31 від 28 липня 2016 року. Непогана стаття про нашу громаду з огляду на те, що попередніх місяців 6 редакційна політика редакції була спрямованою лише на висвітлення неправдивої інформації та різних пліток про Берездівщину. Звісно, така поведінка головного редактора є цілком закономірною з тому, що за кілька днів до виходу статті відбулось чергове слухання у суді щодо оприлюднення у газеті наклепів та недостовірних фактів про нашу громаду… 

Де рідна сторона!.. або Погляд із Польщі на Берездівську об’єднану територіальну громаду

Кажуть, щоб зрозуміти, що небо скрізь синє, не треба здійснювати кругосвітню подорож. Але все ж шляхетні мотиви спонукали недавно голову Берездівської об’єднаної територіальної громади Віктора Васьківського залишити на тиждень рідні місця й відвідати разом із колегами сусідню державу – Республіку Польщу. Наскільки важливою була ця поїздка? Без перебільшення після спілкування з ним скажемо, що дуже важлива. Адже сьогодні вирішується доля сільських громад у нашій державі. Виникла нагальна необхідність проведення змін у територіальному устрою (що було закріплено законодавчо 5 лютого минулого року Верховною Радою, яка прийняла Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»).

Звісно, не всі люди однозначно сприймають ці нововведення. Наше село настільки зубожіло і зневірилося в усіляких реформах, що відродити віру людей у кращі зміни тепер є чи не найбільшою проблемою новостворених громад. А тому все, що нині відбувається в них, керівництву адміністративно-територіальних об’єднань доводиться пропускати не лише через голову, розум, а й через власне серце… Бо болить йому рідна сторона, для якої врешті відкриваються нові можливості і перспективи розвитку. 

Недарма кажуть, що все пізнається у порівнянні, й що вчитися ніколи не пізно. Ще Тарас Григорович Шевченко писав: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…». Тому керівництво новоутвореної Берездівської об’єднаної територіальної громади, шукаючи шляхи створення якомога ефективнішої її моделі, докладає великі зусилля, аби вона відповідала всім вимогам і викликам нашого сьогодення. Розпочинаючи цю надто важливу й відповідальну справу, як мовиться, з нуля, берездівчани вирішили скористатися досвідом, набутим сусідньою Республікою Польща, аби, наскільки це можливо, адаптувати його до місцевих умов. Тим паче, що поляки всіляко заохочують й підтримують подібні прагнення українців.

Свою розповідь про співпрацю у цьому напрямку із недержавними структурами Польщі голова Берездівської об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) Віктор Веніамінович Васьківський розпочав з того, що на запрошення очолюваної ним громади в травні поточного року Берездів відвідали два експерти польсько-канадської фундації Менеджерських ініціатив з метою підготовки Стратегії розвитку нашої громади.

У перший день свого перебування – а вони тут працювали протягом двох днів – гості спілкувалися з адміністрацією ОТГ, з її активом, депутатами, членами виконавчого комітету, куди, до речі, входять всі старости 27 сіл, які ввійшли в об’єднану громаду, керівниками установ і підприємств та ін. Представники вищезазначеної фундації були приємно вражені активністю наших людей, їх зацікавленістю у створенні життєспроможної, конкурентоздатної й ефективної ОТГ. Бо практично кожен із наших активістів висловлював своє бачення розв’язання тієї або іншої проблеми життєдіяльності об’єднаної громади й конструктивні пропозиції щодо організації її роботи. Звісно, акцент робився передусім на необхідності ремонту, а подекуди й будівництва доріг між населеними пунктами громади, поліпшення вуличного освітлення, інших заходів із благоустрою сіл, створення робочих місць, забезпечення нормального функціонування соціальної сфери тощо.

Отож, представники фундації, узагальнивши та опрацювавши матеріали цих зустрічей, мають до кінця п.р. розробити Стратегію розвитку нашої Берездівської об’єднаної територіальної громади. Хоча, берездівчани, зі свого боку, вже напрацювали свою. Й сподіваються, що, творчо поєднавши обидві, матимуть, як нині кажуть, дорожню карту розвитку новоствореної громади, в яку об’єдналися 27 сіл Славутчини з її 13 сільськими радами. Розвиток інфраструктури, зокрема, будівництво доріг, зміцнення соціальної сфери, підтримка підприємництва, передусім – фермерства та інші конкретні справи знайдуть своє відображення на цій дорожній карті. А після того, як буде розроблено Стратегію розвитку громади, її розглянуть й затвердять депутати ОТГ. Втім, як переконані керівники її, така спільна робота над Стратегією розвитку на цьому не припиниться – вона триватиме й у подальшому, принаймні, найближчими роками.

Підтвердженням тому стали недавні відвідини Республіки Польща групою голів ОТГ в кількості 12 чоловік з різних регіонів України, у т.ч. головою нашої Берездівської об’єднаної територіальної громади.

На наше прохання Віктор Веніамінович залюбки поділився своїми враженнями щодо цієї поїздки:

- Це був навчальний візит з метою ознайомлення з практичними аспектами підготовки проектів і впровадження Стратегії розвитку українських об’єднаних територіальних громад. Адже Республіка Польща накопичила значний позитивний досвід з їх створення та функціонування, котрий вона готова й зацікавлена передати нам. Отож, із 3 по 9 липня наша делегація перебувала в Любліні, що поблизу України – від кордону з Волинською областю дві години їзди автобусом. А різниця – разюча! Ще дорогою до Любліна ми вражалися бездоганною якістю доріг та чистотою населених пунктів, які минали, – ніде жодної смітинки, вже не кажучи за порожні пляшки чи пакети, як у нас…Зустріли поляки нас дуже добре – перший день нам влаштували екскурсію Любліном. А наступного повезли до однієї з гмін (аналог наших ОТГ) Підкарпаття, за 150км від Любліна.

Найперше, в чому полякам можна щиро позаздрити, – це ідеальні дороги, що у місті, що в селі. Щоправда, в селах вони вужчі – 3 метри завширшки. Із нашими за якістю можна порівняти хіба що трасу Київ-Чоп. А там такі всюди! і ще одна немаловажлива деталь – з обох боків кожної дороги в Польщі – обов’язкові тротуари. Треба зазначити, що населені пункти там розташовані дуже густо: одне село закінчується, інше починається. Автобусні зупинки – в кожному з сучасних матеріалів. Села, зазвичай, забудовані як одна вулиця вздовж дороги. В середньому кожних 10км – автозаправка. На дорогах – багато різних знаків, чітка розмітка покриття. Мене це особливо вразило, бо бачив колись, у 80-х роках минулого століття, зовсім іншу «соціалістичну» Польщу, коли повертався зі строкової служби в Німеччині. Що ж ми побачили тепер в адміністративному центрі гміни Гродзіска Дольна? По-перше, жодної хати-пустки. Біля кожного будинку – а всі їх дахи покриті сучасною різнокольоровою металопластиковою черепицею! – лише декоративні дерева (туя та інші), клумби, акуратно підстрижені газони. На відміну від українців (особливо заможних!), які відгороджуються від людей високими парканами, в Польщі огорожі взагалі відсутні. Господарських будівель – сараїв, хлівів – біля хат теж немає! Проте, в кожному обійсті – гаражі. Проїхали 150км – побачили тільки один будинок під шифером, лише в одному місці паслося 3 корови, і в одному подвір’ї ходило з десяток курей. Городів біля подвір’їв ми також не бачили. Який же висновок можна зробити з останнього? Те, що люди в Польщі мають пристойні зарплати й пенсії, а тому вони необтяжені веденням особистого селянського господарства. Одне слово, живуть повноцінно, забезпечено, знаходячи час як для роботи, так і для нормального відпочинку. Адмінприміщення гміни – двоповерхове, з євроремонтом. Керівник гміни (війт – це як наш сільський голова) та керуючий справами розповіли нам про свою об’єднану територіальну громаду, яка складається з 10 сіл, де на території 78кв км. мешкає 12тис. населення (для порівняння – наша Берездівська ОТГ займає 317кв км, а в 13 селах мешкає 8700 осіб). В гміні функціонує лише 4 школи (у нас – 12 навчальних закладів), 1 бібліотека з комп’ютерним залом (у нашій ОТГ – 15 бібліотек). У кожному польському селі є щось на кшталт наших клубних установ – невеликі будівлі, відвідувачі яких можуть культурно відпочити, взяти участь в роботі гуртків художньої самодіяльності. Там же проходять всілякі урочистості й святкування. Тут у нас ситуація майже така, як в Польщі: маємо 15 клубних установ. Щоправда, привести їх до належного естетичного зовнішнього вигляду – це питання часу. Гміна, до речі, також утримує муніципальний оркестр, якому вже понад 100 років. Говорю «також», бо ви знаєте, що у нас в Берездові є чудовий духовий оркестр, який нещодавно посів друге місце у Всеукраїнському конкурсі духових оркестрів, що проходив у Летаві. Дуже велика увага в польських гмінах приділяється спорту, особливо футболу. Уявіть собі, там у кожному селі(!) облаштовано футбольне поле з трибунами на 600 місць, із роздягалками та душовими кабінами. Лише центральна садиба гміни має аж шість футбольних команд: 2 жіночих, 2 дорослих, 1 дитячу й 1 юнацьку. Крім того, біля стадіону гміна викупила 20 соток земельної ділянки (а в Польщі – вся земля приватизована!), щоби обладнати тенісний корт, а взимку – ковзанку. До речі, стадіони в польських селах були побудовані за кошти Євросоюзу згідно з написаними проектами. Так само вони збираються облаштувати корт і ковзанку. Звісно, нас в першу чергу цікавив бюджет гміни. Від її очільника ми почули, що він становить 36 млн злотих (помножте на 7, і матимете суму в гривнях). З них 23% - це місцеві податки, 50% - кошти державного бюджету, а решта – надходження завдяки виграним європейським грантам. В штаті гміни працює 58 чоловік: голова, заступник, у кожному селі – солтиси (по-нашому – старости). Секретар гміни працює на громадських засадах. А ще є керівники служб і відділів. Як на мій погляд, структура польської гміни простіша, разом із тим краща: там діє так зване вікно прийому; мають відділ архітектури та геокадастру (3 чол.); відділ будівництва, доріг й інфраструктури – 2 працівники; відділ написання проектів для європейських грантів – 3 службовці; бухгалтерія – 5 чоловік, 2 фінансисти. Ну, ще є відділ оподаткування (2 чол.), дозвільна система (2 чол.), відділ ЗАГС (2 чол.). Для порівняння: штат нашої Берездівської ОТГ нараховує 30 працівників, напрямки роботи яких кардинально різняться від тих, що існують у гмінах. А організація самої роботи – тим паче. Приміром, відвідувач гміни, аби вирішити те або інше питання, подає (без усіляких черг!) лише відповідну заяву в перше віконечко, розташоване при вході в приміщення гміни. і через певний термін, обумовлений законодавством, отримує результат: необхідні дозволи на будівництво та інше.

Звісно, нас чи не найбільше цікавило питання медичного обслуговування населення. Виявляється, в Польщі ще у 90-х роках минулого століття було створено страхову та приватну медицину. Люди з сіл лікуються в найближчих районних лікарнях, до яких їхніми дорогами – 10-15 хвилин їзди автотранспортом. Саме в цьому розрізі у нашій об’єднаній територіальній громаді – роботи непочатий край! Що вже й казати про саму медицину…

Щодо сфери освіти в польських гмінах, то там в середньому чисельність школярів становить 600-800 у кожному навчальному закладі. Державна дотація складає 2 тисячі доларів на одного учня на навчальний рік. Для порівняння: в Берездівському нвк державна дотація на одного учня складає 13,5тис. грн. і що ще важливо наголосити: в Польщі діє триступенева школа: 1-6 класи – початкова, 6-10 – гімназії та 10-12 – ліцеї. Якщо в селі мешкає менше 45 учнів, перед його громадою постає питання: утримувати школу за власний кошт, чи довозити до більшої школи. Адже на 45 учнів у Польщі ще йде державна дотація, а якщо менше – вже ні. Ми, наприклад, відвідали школу, котру утримує громада села. Приміщення її побудувала гміна. В ньому розташовано дитячий садок на 20 місць і школу – на 45 учнів. Директора цієї школи обирає громада, а він – учителів. Вартість спорудженої школи – 12млн злотих, 10% коштів вклала сільська громада. Шкільні класи мають інтерактивне обладнання, комп’ютери та ін. Стан приміщень – ідеальний! Спортзал повністю укомплектовано найрізноманітнішими тренажерами: в нас такого, певно, не знайдеш і в обласному центрі. Дітей до дитячого садка і школи в Польщі підвозять, як і в нас, шкільні автобуси, що стоять на балансі гміни. Але якщо підвіз організовують батьки власним автотранспортом – гміна їм компенсує витрати. Шкільне приміщення обігрівається, так би мовити, комбінованою автоматизованою котельнею – газом і сонячними батареями. До речі, батьки дітей не мають права вкладати власні кошти в ремонт класів чи інше, як це повсюди практикується в нас. Цим питанням опікується гміна! Біля приміщення школи, в якій ми побували, розташована пожежна частина – команда складається з 35 навчених пожежних, які працюють на громадських засадах. В разі, якщо вони виїжджають на пожежу, їм за це оплачує гміна. Як нам сказали, в кожному з сіл гміни є пожежний автомобіль. А державні пожежні частини знаходяться в райцентрах – вони укомплектовані професіоналами, що працюють на постійній основі. Цікаво було дізнатися й про організацію роботи солтисів, тобто старост сіл. Вони (маючи основну роботу!) працюють тут на громадських засадах, будучи обраними громадою сіл. В обов’язки солтиса входить збір податків на території села, плати за вивезення сміття, облік показників з кожного житлового будинку за централізоване водопостачання та водовідведення. із зібраних ним коштів солтис отримує певну частку. Кожен солтис має в розпорядженні чималий річний бюджет, виділений гміною, на благоустрій села. Сміттєвози збирають в населення сміття двічі на місяць. Плата за його вивезення становить 5-8 злотих на місяць – для кожного власника житла, в залежності від того, сортоване воно чи ні. Сміття вивозиться на сміттєпереробний завод, побудований за кошти виграного 5гмінами єврогранта: на заводі працює 100 чоловік. Коли зводилося це підприємство, гміна доплатила лише 10% його вартості. Тому тепер і полігонів твердих відходів, як у нас, там у Польщі немає. Вочевидь, найбільша проблема для Польщі нині – це безробіття. Тому більшість поляків їздять на заробітки в Західну Європу. Земля тут, як я вже казав вище, вся приватна, сільгосппідприємства – порівняно невеликі, вузькоспеціалізовані. Одні займаються лише рослинництвом – вирощують суто зернові культури, інші – садівництвом, треті – ягідництвом (таких дуже багато), четверті – м’ясо-молочним тваринництвом. Держава компенсує фермерам витрати на паливо-мастильні матеріали і міндобрива. Вся земля в Польщі старанно обробляється – жодного вільного клаптика сільгоспугідь не пустує! Свого часу там держава, реформуючи сільське господарство, надала селянам безкоштовно землю та залишила сільгосптехніку й матеріально-технічну базу сільськогосподарських спілок (на зразок наших колгоспів). А нині лише підтримує сільгоспвиробників вищезгадуваними дотаціями. Ще один дуже повчальний для нас момент – якщо для гміни бракує власних коштів на реалізацію того або іншого проекту, то вона бере щонайбільше 3%-й банківський кредит у польських банках. Це питання вирішується протягом 7 днів. Будівельні роботи забезпечуються, як і в нас, через тендери. Розрахунки здійснюються вчасно, без затримок. Комунальні послуги для населених пунктів також здійснюються через тендери: якість і ціна – ось основні критерії надання переваги їхнім виконавцям! Тобто, там для людей існує альтернатива, є можливість обирати вигідніший варіант.

Відповідаючи насамкінець на наше запитання: «Що ж Ви плануєте запозичити з польського досвіду?», Віктор Веніамінович висловив наступну думку: по-перше, щодо необхідності будівництва декількома ОТГ двох-трьох районів сміттєпереробного заводу, запровадивши роздільний збір сміття; по-друге, після побаченого бажає внести суттєві зміни в структуру Берездівської об’єднаної територіальної громади. І, зрештою, ініціювати клопотання перед вищою державною владою щодо приділення більшої уваги селу, в цілому, та ОТГ – зокрема, аби вдосконалити законодавчу базу їх функціонування й забезпечити надання всебічної підтримки сільським територіям.

Володимир Мосіюк, заступник сільського голови – начальник відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму:

– Скажу відверто, підйом духовних сил приходить у нашу Берездівську об’єднану територіальну громаду й дає глибоку насолоду. Неначе свіжий вітер повіяв у наші віддалені від райцентру села, де люди жили здебільшого ілюзіями, що хтось колись розв’яже їхні проблеми. Тепер ми переконуємося в тому, що децентралізація таки наблизить владу до людини. І хоч це в якійсь мірі болючий процес, але є й перші проблиски, яких ми раніше не бачили. Наприклад, стільки дітей Берездівщини, як цьогоріч, ще ніколи не оздоровлювалося в різних таборах. Колись за квотою області з наших країв могли направити 1-2 дитини, а цьогоріч 10 обдарованих школярів потрапили у табори «Лісова пісня», «Чайка» та інші. В білогородський «Світанок» поїхали аж 44 дітей, не кажучи вже про масове оздоровлення їх у 12 пришкільних таборах. Назву ще один позитив – вперше за стільки років у наших 12 навчальних закладах 70% школярів харчувалися за кошти об’єднаної громади. Раніше, ви знаєте, ним забезпечувалися лише діти із неспроможних родин. А тепер ще й учні з багатодітних сімей та інших категорій населення отримали таку можливість. За рахунок економії коштів наша Берездівська музична школа отримала цьогоріч фінансування у 5-6 разів більше, ніж було раніше. Отож з’явилася можливість поліпшити естетичний вигляд закладу, стимулювати його роботу. Із тих першочергових проектів, які ми збираємося реалізувати, я назвав би капітальні ремонти Берездівського нвк – на суму 3800 тисяч гривень та Мирутинського нвк – на 2630 тисяч. Це вдалося нам закласти в плани завдяки сприянню депутата обласної ради Артура Давидовича Фрідмана. (До речі, наша об’єднана громада завдяки йому отримала недавно ще й нову пожежну машину). Ви знаєте, аналізуючи навіть ті здобутки, які ми вже маємо – а до них варто віднести і друге місце берездівської футбольної команди в V обласній спартакіаді, друге місце оркестру нашого у Всеукраїнському конкурсі, одне з кращих місць у обласному фестивалі «Джура», а ще всі ті чудові спільні заходи до Травневих свят, Днів захисту дітей, Конституції України, які зі флешмобами і неабияким піднесенням пройшли в нашій об’єднаній громаді – робимо приємний висновок, що на видноколах рідного краю все пожвавлюється, набуває нових яскравих барв. А отже – у людей з’явилася надія змінити до кращого життя громад.

Євгенія ЗАГОРУЙКО, першийзаступник голови об’єднаної територіальної громади:

- Відрадно сказати, що до нашої Берездівської ОТГ обрано було гідний депутатський корпус, а його активність інколи зашкалює. Особливо нелегко було нам провести перші сесії. Одна з них розтягнулася аж на чотири (!) пленарні засідання. Але, повірте, стільки питань різноманітних накопичується, що впоратися з ними буває нелегко. Особисто я маю досвід роботи сільського голови Дяківської сільської ради, але ті новації та вимоги, які ставляться перед новоствореними територіальними об’єднаннями, вимагають абсолютно інших підходів. Рятує нас те, що ми живемо тут, знаємо проблеми села зсередини. Крім того, час від часу вивчаємо досвід інших громад, наприклад, побували в Чорному Острові, на Львівщині, багатьох семінарах і зустрічах навіть із самим Прем’єр-міністром В.Гройсманом у Хмельницькому. Нам приємно відчувати, що всі наші депутати підтримують об’єднану громаду. Крім того, на території Берездівщини, ви знаєте, є й 6 потужних селянсько-фермерських господарств – у Великому і Малому Правутинах, Манятині, Берездові, Піддубцях. Хоча, мені, для прикладу, більше доводиться займатися соціальними проблемами громади: маємо вже свій територіальний центр, до штату якого ввійшли 22 соціальні працівники, котрі раніше перебували в штаті районного терцентру. Завдяки цьому робота їх пожвавилася, посилився контроль за неблагополучними сім’ями. А перевага об’єднаної громади в тому, що тут усі один одного знають і бачать майже щодня. Звичайно, ще багато питань таких як фінансування медичної сфери, відшкодування пільгових перевезень, догляд літніх людей, яким за 80 років, забезпечення пільгового користування телефонами, виплата соціальних пенсій та інших поки що доводиться частково вирішувати спільно з районною радою. Але вже працюємо над проектами і програмами, за якими матимемо своїх стоматологів у селах, забезпечимо належну медичну допомогу жителям громади. До всіх питань підходимо розважливо й помірковано, щоб не нашкодити жителям наших 27 населених пунктів, враховуючи потреби кожного населеного пункту. Сподіваємося реалізувати в громаді проекти на гранти Європейського Союзу, підготовкою яких уже тепер плідно займаємося. Взагалі-то потребуємо не тільки капітального ремонту доріг (готуємо документацію на 3млн гривень), адмінприміщення, де знаходиться центр громади, а й комп’ютеризації, що сприятиме ефективнішій роботі. Хоча, маємо вже свій сайт, реєстр виборців, працюємо над Стратегією розвитку...

Один день, проведений у Берездівській об’єднаній територіальній громаді, скажемо відверто, справив на нас приємне враження. Перш за все, підбором молодих освічених кадрів для управління громадою на усіх векторах її розвитку. А головне – оптимістичним настроєм голови сільської громади Віктора Васьківського та його заступників у впровадженні конкретних проектів, реалізація яких має відбуватися за умови кардинального (прямого!) фінансування ОТГ із державного бюджету та сприяння європейських фундацій. Про подальший розвиток реформування територіальних громад Славутчини ми будемо інформувати наших читачів.

Матеріали виїзної редакції підготували Олександр Дейкалюк та Віра Мальчук (фото).