25 травня 2013 р. пролунав останній останній дзвінок у 2012-2013 н. р. у Берездівському НВК. І ніби нічого особливого в цей день не трапилось. Все ті ж стандартні фрази виступаючих, схожий за суттю сценарій, переважно радісні та усміхнені обличчя, але таки щось було в цьому дні особливого. Щось, що ще поки не усвідомлюється розумом, не хоче прийматись серцем. Те, чого не хоче відпускати душа, чим вона жила всі ці роки. Адже це був останній шкільний дзвінок для учнів 11 класу. Учнів, які лише своєю присутністю принесли у наш наш навчальний заклад щось особливе, те, чого не можна виміряти нічим. Колективу, що складався з таких різних за характером особистостей, але був настільки органічним та неповторним. Попереду ще одинадцятикласників чекають іспити. Залишилось лиш кілька днів до випускного. До моменту, коли ми змушені будемо з ними попрощатись, плекаючи надію, що всі їхні амбіційні плани втіляться у життя. 

Щодо самого свята Останнього дзвінка, то все інше відбувалось традиційно: виступ директора та поважних гостей свята. Свої привітання в цей день висловили настоятель храму св. Димитрія с. Берездів отець Петро, голова сільської ради Васьківський В. В., голова ПК Славутського районного відділу освіти Власюк В. В.  З найкращими побажаннями до випускників та вчителів звернулась мама випускниці Опанасюк Інна Олександрівна. 

Пролунали щирі привітання і від наймолодших школярів - учнів 1 класу, які підготували для випускників не лише віршовані привітання, а й медалі, виготовлені власними руками. 

Випускники теж не залишились у боргу, привітавши всіх присутніх на святі учнів, вчителів, батьків та гостей свята, показавши, що вони вміють не лише займатись капостями. Адже напередодні їхніми зусиллями було востаннє порушено дисципліну у стінах рідної школи, але не порушено традицій: розмалювали подвір'я та стіни школи на згадку про себе.

Слідувала традиціям і Королева Знань Гриценюк Наталія, яка передала свою корону наступниці - учениці 10 класу Пекач Вікторії.

Також вже традиційно випускники випустили голубів та пройшли під рушниками, які їм тримали батьки. 

На цьому і завершилось свято. Подія, яка вірю, що закарбується у пам'яті серед найбільш важливих у житті. Принаймні у мене точно...

Сергій Опанасюк, класний керівник 11 класу