Питання участі молоді у розвитку держави є вкрай
важливим у наш час. Адже у період стрімкого науково-технічного розвитку всього
світу наша країна теж не має залишатись осторонь. Саме молодь є рушійною силою
будь-яких суспільно-політичних подій. Тому молодим людям відводиться
відповідальна роль: стати фундаментом у відродженні нашої Батьківщини, міцною
ланкою між минулими та прийдешніми поколіннями. Але процес формування підвалин
державності не має бути одностороннім. Чиновники різних рівнів мають зрозуміти,
що потрібно піклуватись про якісну освіту молоді, її інтелектуальний розвиток,
забезпечення умов для реалізації творчого та наукового потенціалу. Але, на жаль,
як би це прикро не звучало, то молодь все більше розчаровується у вітчизняній
освіті. Всі бачать ті злидні та простягнуту руку, з якою подалась по світу наша
середня школа у пошуках спонсорів, які залатають дах чи зроблять ремонт у
класних приміщеннях.
Все частіше через те, що навчання в Україні досить
дороге, багато молодих українців подають заяви у закордонні університети,
незважаючи на те, що в Україні є вищі навчальні заклади, які за якістю навчання
багато в чому переважають своїх закордонних конкурентів. Практично всі здібні
молоді науковці покидають межі країни після захисту наукових ступенів задля
пошуку не так покращення своїх матеріальних умов, як задля реалізації свого
наукового потенціалу у найсучасніших лабораторіях та науково-дослідницьких
інститутах світу.
Але звинувачувати лише когось у своїх бідах теж не
можна. Зі свого боку молодь теж має сповна використовувати всі ті ресурси та
можливості, що пропонуються їй державою. Адже під лежачий камінь вода не тече.
Говорять, що освіта – ресурс особистого розвитку, а отже, і піднесення країни
загалом. Тому я впевнена, що наша велика, така рідна, квітуча Вітчизна, має всі
шанси, щоб успішно розвиватись, а ми – жити у достатку та насолоджуватись
співами рідних солов’їв. Вірю, що все ще попереду, і лише від кожного з нас
залежить, якою буде наша Батьківщина в майбутньому, яким буде наше життя. Тому
не слід відкладати справи у довгий ящик, а вже зараз починати працювати над
собою, вчитись задля власного добробуту та благополуччя, задля побудови міцного
фундаменту для всієї країни.
Ганна Охота, учениця 9-Б класу, юнкор проекту "Birchen Miracle"
|
