22 січня 2014 р.
українці відзначатимуть 95-річчя проголошення в Києві на Софійській площі
рішення про злуку Української Народної Республіки та Західноукраїнської
Народної Республіки.  Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській
площі в Києві. 22 січня 1919 р. Знято з дзвіниці Софійського собору, на
горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий (www.istpravda.com.ua) В цей день справжні патріоти в різних куточках країни
поєднають руки у символічний живий ланцюг єдності. Це час, коли всі свідомі
громадяни, як і в далекому 1919 р., у самому серці нашої країни зберуться задля
того, щоб виразити свою думку стосовно тих подій, очевидцями яких вони стали.  Майдан Незалежності у січні 2014 р. (liga.net)
Тому що всі прагнуть щоб Україна була самостійною, незалежною, вільною державою
українського народу. Щоб всі справи у цій державі об'єднувались однією ціллю – створити якнайкращі
умови для кожного громадянина України. Щоб влада була слугою народу, а не
навпаки. Задля того, щоб кожен міг добитись справедливості, не боячись
подальших переслідувань та гонінь. Заради того, щоб будь-хто мав право
висловити свою думку, не боячись стати живою мішенню для тих, хто думає інакше.
Але все не так просто, як здається на перший погляд. Адже перш за все ми повинні
навчитись думати самі, а не видавати за свої чужі «мудрі» думки, висловлювати
свою думку, а не переказувати плітки, діяти за власним розсудом, а не бездумно
виконувати чиїсь накази. Тому що хтось не вирішить наші проблеми за нас. Перш
за все залежить від дій та вчинків кожного. І жоден керманич не буде гідним
нас, якщо ми самі забудемо про власну честь та гідність. Так було, так є, і так
буде до того часу, допоки існуватиме людство. Двічі допускають помилки лише ті
люди, які не вміють чи не хочуть вчитися. Є надія, що наш народ зробив для себе
урок із тих подій, що відбувались майже століття тому. І цього разу ми не
шукатимемо підтримки від когось, а, засукавши рукави, самі візьмемось будувати
країну, в якій кожен відчуватиме себе повноправним громадянином, сповненим
гордості за те, що він є частинкою цієї величної справи, возз'єднавшись у
спільному прагненні заради добробуту України. Сергій Опанасюк, керівник проекту
|
