15 жовтня 2011 р. у нашій школі відбувся вечір відпочинку у клубі "Старшокласник". Про сам вечір та події, що відбувались на ньому Ви зможете прочитати із звіту юнкорів нашого проекту. Я ж, будучи класним керівником однієї з учасниць, хочу висловити своє негативне ставлення до необ'єктивного суддівства, що за традицією є присутнім на подібних конкурсах.

Адже зачасту ім'я переможця конкурсу залежить не від самих подій, що відбуваються на конкурсі, а від ставлення головного судді до конкурсантів. А тому такі "королеви" відомі ще до початку конкурсу. Так було і минулого року, і за рік до того ... Особливо показовим був минулий рік, коли судді свідомо засудили аж двох моїх вихованок, віддавши І місце учасниці, яка не змогла представити ні себе ні свій талант для глядачів. На цей раз долю переможниці вирішили за допомогою "бонусних" балів, що їх набрали глядачі для конкурсанток, відповідаючи на загадки ведучих, у перервах між конкурсами. Для чого там тоді взагалі було журі, якщо все вирішили глядачі. Для цього є номінація "Міс глядацьких симпатій", а при рівних балах між конкурсантками судді зазвичай голосують більшістю голосів. Це рішення прийняла одноосібно голова журі Гнесь Галина Вікторівна, яка завжди вирізнялась "особливим" ставленням до мого класу загалом. Адже за 5 років не можу пригадати жодного конкурсу, який мої вихованці виграли, коли головою журі була Галина Вікторівна. Хоча за цей же проміжок часу ці ж учні перемагали у величезній кількості інших конкурсів та міроприємств. Не хочеться згадувати інших неприємних моментів, яких теж назбиралось чимало за цей час, а просто висновок читається сам по собі... Та щось я далеко відійшов від теми. Головне, що дістало у цій ситуації найбільше - не саме оцінювання, а наступне після цього нагородження. Справа в тім, що основна боротьба за перемогу точилась між Аліною та Ніною, які в підсумку набрали майже вдвічі більше балів за третю учасницю - Валю. Першу ж для нагородження викликали Аліну і нагородили її титулом "Міс романтичність" та "Орденом доброти та любові". Далі викликали для нагородження Валю і нагородили її титулом "Міс оригінальність" та "Срібною оригінальною медаллю". Після чого викликали для нагородження Ніну і вручили їй корону "Королеви осені". Далі вмикаємо логіку і відповідаємо на запитання про те чи було ж 2 та 3 місце. Згідно з оголошенням головного суді: "Щоб нікого не образити - місць не визначали". Але як тоді розуміти те "срібло"? Прикра випадковість чи необдумане рішення журі. Адже і тут відзначилась саме Галина Вікторівна, якій на цей раз допомагала психолог Берездівського НВК Хомич Раїса Миколаївна. Для чого там було ще 2 члени журі? Напевно таки для кількості... Тому, що до їхньої думки стосовно того ж "срібла" ніхто не прислухався. 

Можливо хтось запитає: для чого це все? Шкода просто дітей, які страждають через неорганізованість чи якісь власні незрозумілі амбіції дорослих...

З іншого боку в цьому є і позитивний момент для тих же дітей. Де ж вони навчаться тому, що життя наше скрізь і всюди є несправедливим. Але ж для цього є районні. обласні, всеукраїнські конкурси та інші заходи, де й так повно несправедливості та необ'єктивності. Для чого ж це робити ще й в школі?

Опанасюк С. В., класний керівник 10 класу