Праця учителя, а особливо сільського, завжди була не із легких, не надто романтичною. А коли їй віддано 45 років – це гідний вчинок педагога. До когорти такого красного вчительства відноситься Михайло Петрович Мартинюк, ветеран освітянської праці Берездівського нвк, який 5 січня зустрів свій 75-літній ювілей. 
Народившись в одному із сіл Старокостянтинівського району і закінчивши 7 класів, Михайло вступив до Бориславського технікуму фізкультури. Тепер важко навіть уявити, що юнь в той час уже після 7 класів йшла навчатися в технікуми. А в 1958 році його направили на навчання до Харківської вищої школи тренерів, звідки через рік призвали в армію. Проходив він службу в Луцькому ракетному полку стратегічного призначення.
Уже після служби Михайло закінчив Харківську вищу школу тренерів. Навчаючись, юнак добре опанував велоспорт, став чемпіоном товариства «Буревісник», двічі брав участь в юнацькому чемпіонаті Європи з велоспорту.
І ось у 1961 році його направили учителем фізичного виховання в допоміжну школу-інтернат с. Берездів, а невдовзі перевели в загальноосвітню школу села. З того часу молодий учитель занурився в улюблену роботу, створив належну спортивну матеріальну базу. Зростала його методична майстерність. Працьовитість та ініціативність, висока вимогливість до себе невдовзі принесли значні успіхи у фізичному вихованні учнів, розвитку ряду видів спорту. Відчувши потребу в опануванні вищої освіти, Михайло Петрович вступив до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту.
З року в рік команди учнів Берездівської школи стали займати 1-2 місця в районних спортивних змаганнях, успішно виступати на обласних турнірах. А перевірки фізичного виховання учнів, спортивно-масової роботи в школі районним відділом освіти лише додавали впевненості в тому, що у Берездівській школі все поставлено на високий рівень.
В цьому переконався і я, коли працював у військкоматі в 1987-1996 роках, перевіряючи стан фізичної підготовки юнаків до служби в Збройних силах. Найвищих спортивних досягнень школа досягла під керуванням нині покійного Сергія Андроновича Яцюка. На базі школи проводились показові і методичні збори, спортивні змагання учнів Берездівської зони. Учителі фізичного виховання шкіл району постійно обирали Михайла Петровича керівником методичного об’єднання, а директори шкіл переймали в нього досвід спортивно-масової роботи. Школа підготувала 8 майстрів спорту. Натхненна праця Михайла Петровича постійно відзначалась керівниками освіти і спорту всіх рівнів, спортивним товариством «Колос», в якому він, перебуваючи в ДЮСШ с. Берездів,працював тренером.
Випускники школи, отримавши гарну фізичну підготовку, завжди були вдячні учителю. Юнаки впевнено почували себе в період військової служби, навчались у вищих навчальних закладах, а дівчата ставали вродливими, з гарною поставою.
Не був байдужий Михайло Петрович і до громадської роботи. 24 роки перебував він на посаді командира народної дружини села і отримав нагороду МВС «Відмінний дружинник УРСР». Але в 2008р. ветеран вийшов на заслужений відпочинок. Хоча, досі доброзичливо відгукуються про нього всі, хто працював поряд із ним, або й просто знають його пристрасть до спорту. Серед таких людей - В.І.Ткачук, методист районного відділу освіти, О.Г.Максимчук, директор Берездівського нвк, Л.І.Нікітіна - директор спортивної школи «Колос» та багато інших.
Василь Ткачук: «Михайло Петрович – людина з великої літери. Я тривалий час працював з ним, він був моїм помічником. Вихований, досвідчений, трудолюбивий фахівець високої кваліфікації. Як учитель вищої категорії, він неодноразово підтверджував звання «Учитель року». Арсенал його нагород складають грамоти всіх рівнів. А ще він - відмінник освіти України.
Михайло Петрович багато зробив для розвитку спорту в школі і селі, виховав не одне спортивне покоління берездівчан, адже вони - постійні учасники змагань з гандболу, волейболу, футболу, брали участь в змаганнях «Старти надій», «Козацький гарт», «Хто ти, майбутній олімпієць?»
Олена Максимчук: «Про Михайла Петровича можу розповісти дуже багато. Педагог-новатор і ентузіаст, він протягом 45 років прищеплював дітям любов до спорту. Чемний, добрий і веселий, оптиміст, він здобув шану і повагу всього колективу школи. Тривалий час був головою профкому. Із великим задоволенням брав участь в житті школи, проведенні різноманітних заходів. Педагоги і школярі часто його згадують. Ми й досі звертаємось до нього за порадою, допомогою, намагаємось продовжувати його добрі справи. Підтримуючи рівень фізичного виховання, спортивно-масової роботи в школі, випускаємо шкільну газету «Старт». Маємо немало спортивних досягнень. Особливо пишаємось чемпіонкою Європи з пауерліфтингу Оксаною Малиновською, перемогою команди дівчат з футболу в обласних змаганнях, які вибороли I місце в жовтні 2012 року».
Людмила Нікітіна: «Михайло Петрович за роки праці доклав чимало зусиль для розвитку фізкультури і спорту в селі Берездів. Працював тренером ДЮСШ товариства «Колос», добре готував спортсменів різних видів спорту. Це був справжній ентузіаст спортивної справи на селі. Будучи вихованим і вольовим, він значну увагу приділяв вихованню молоді, яка брала з нього приклад. Його поважали в спортивному комітеті, товаристві «Колос», учителі фізичного виховання шкіл району. Михайло Петрович - заслужений і поважний ветеран спортивного руху на Славутчині. Нехай здоровиться йому!»
Михайло СОРОКІН, м.Славута. За матеріалами ресурсу http://slavuta.info
|
