В кожної людини є свій куточок, де вона почуває себе впевнено. Коли ми покидаємо нашу маленьку батьківщину на довгий час, то відчуваємо себе невпевнено.

Я живу в найкращому селі Берездів, відчуваю його позитивну енергетику, розуміючи, що кращого місця на Землі немає. Кожне деревце, кожен куточок цього села дарує мені сили та натхнення. Тут я народилась, ходжу до школи. Тут живуть рідні та близькі мені люди. Це моя маленька єдина Батьківщина. Земля, з якою злилось моє серце. Земля, що залишиться назавжди в душі.

А яка чудова природа на Берездівщині! Прекрасні ліси, поля, луки, неповторна річка Корчик. Кожна пора року тут особлива. Навесні у нашому селі все прокидається і розквітає. Приємно йти вулицею, дихати свіжим повітрям. Саме весною у Берездові по-особливому мелодійно співають птахи, повертаючись додому. Влітку у нашому селі найтепліші дні та дивовижні зоряні ночі. А найкращі в окрузі лебеді, що оселились у центрі села, вчать пташенят граціозно літати. Восени звідусіль око радують червоно-жовті барви, а холодні дощі навіюють смуток. Всі навколишні водойми заповнюють полохливі дикі качки, а лелеки збираються до гурту, кружляючи над селом. Взимку білосніжне снігове мереживо манить своєю красою, а по полях неквапливо пробігають зайці, не боячись навіть людей. 

І що б не чекало мене в подальшому на життєвому шляху, я залишу часточку своєї душі тут, на моїй рідній землі. І обов'язково докладу всіх зусиль для того, щоб моє рідне село розквітало і було ще кращим. Адже саме від нас, жителів Берездівщини, залежить процвітати чи бути занедбаним у майбутньому нашому рідному селу. 

Анастасія Степанюк, юнкор проекту, учениця 8 класу