Четвер, 22.06.2017, 16.15.42

Електронна газета "Березове диво"

Краща шкільна електронна газета України у 2012 р. (ХV Національний конкурс шкільних газет), Призер міжнародних конкурсів у 2013-2015 рр. (у номінації "ІТ проект" Міжнародних конкурсів-фестивалів дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах»)

Головна | RSS
Меню
Міні-чат
А звідки Ви до нас завітали?

Краще фото (перегляди)


Краще фото (оцінки користувачів)


Краще фото (коментарі користувачів)


Головна сторінка » 2011 » Вересень » 29 » Вчитель - людина з великої букви
Вчитель - людина з великої букви
19.44.54
Все більше моїх вчителів відходять у інший вимір часу. Люди, які допомагали мені зробити перші кроки в житті, люди, які вчили мене любити - любити життя, любити людей, любити навчання, любити і пізнавати увесь світ. Когось із них довелось супроводжувати до останньої дороги через хворобу, когось лікувати, а хто взагалі залишився без уваги. Можливо, саме ця стаття стане тією розмовою, яка могла б відбутися з кожним із моїх учителів, вчителів мого сина і просто всіх педагогів. Для вас, мої дорогі, присвячую ці роздуми.
У нашому теперішньому суспільстві настільки занепали моральні цінності, знизився рівень професіоналізму, що негативний відтінок можна побачити практично у будь-якій професії. Скажімо, лікар, податківець, митник - хабарники, продавці - обманщики, міліціянт - взагалі окрема тема з повним набором негативу. Та навіть візьміть, для прикладу, сучасних священиків - і про тих є що «доброго» сказати. Професія ж вчителя, як, напевно, кожного бюджетника, сприймається у сучасному світі як професія «невдахи», бідняка. І ніхто ніколи не замислюється, що успішні і не дуже успішні люди повсякчас й скрізь послуговується трудом вчителя.
Спостерігаючи за своїм чоловіком, який уже більше 10 років працює педагогом, як лікар приходжу до висновку, що вчитель це не професія - це діагноз, причому, з хронічним рецидивуючим перебігом. Виховуючи багатьох дітей, причому, чужих дітей, учителеві доводиться мало не щодня починати все спочатку - і так усе життя. Потрібно вчитися, а подальшого росту немає. Тому навіть після 30 років роботи він має одне-єдине звання, як і на початку шляху, - вчитель!
Для мене вчителі - це те джерело сили, яке заставляє рухатись машину суспільства. І якщо у них не вистачить терпіння, часу, таланту - машина ця заіржавіє й зупиниться в мертвому заціпенінні. Можливо, саме тому, спостерігаючи за тією несправедливістю, у якій ми живемо зараз, на думку спадають слова моєї колеги зі Львова: «Мій мудрий вчителю! Чому? І наймудріші потупіли і сіють зло, немов чуму! Мій мудрий вчителю, чому?»
Учитель творить Людину. Ці святі слова можна сказати тільки про матір і батька. Учитель же не лише сприяє засвоєнню знань - він виховує, очищає від бруду та сміття образ Божий в дитині. Але на якому етапі стався збій, чому люди стали втрачати людське - людяність, чому усе тепер вимірюється тільки грішми? Хіба цьому нас учили?! Ні. Я пам'ятаю багатьох своїх вчителів, але (ловлю себе на думці) згадую не зміст їх уроків, а щось характерне, індивіду­альне, притаманне кожному з них: жести, ходу, манеру вести урок, а найбільше очі -погляд їх очей. Я щаслива, бо ніколи не відчувала, що мої вчителі дивились на мене зверхньо. Тому потай в душі хотіла бути такою ж розумною, доброю та лагідною до всіх, як вони, такою неквапливою та поваж­ною...
А фах вчителя дуже складний. Він вимагає серця чистого, чуйності великої, бо на педагога дивиться молодь. Його почуття відчувають нічим не затьмарені молоді серця. І лише від вчителя залежить, що з ними зробити й куди спрямувати.
Як на мене, то всі педагоги, які вчили мене та моїх однокласників, які вчили мого сина, - найкращі навчителі, яких я зустрічала на своєму шляху. Кожен із них по-своєму особливий, а тому навчання для мене в школі було захопливим і цікавим. Я дякую дорогим вчителям за те, що вони є, і за те, що вони такі, як є. Низький уклін їм за працю і терплячість! Вітаю всіх із професійним святом! Зичу сили, здоров'я, наснаги, радості, щирих посмішок і гідних зарплат...
Оксана САВЧЕНКО, головний лікар Берездівської дільничної лікарні, ви­пускниця середньої школи 1987 року.
За матеріалами газети "Трудівник Полісся" №39 від 29.09.2011 р.
Категорія: Особливий погляд | Переглядів: 2501 | Додав: berezdiv | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі
[ Реєстрація | Вхід ]
Custom Search
Форма входу

Хмаринка тегів
Новини школи Розробки вчителів (англійська мова) Випускники Творча майстерня Довідник для учнів Особливий погляд Наша школа Книги та роздатковий матеріал Наш проект Учнівські презентації Наше село Особисті фото Спортивні новини новини Інтелектуальні змагання Розробки вчителів (виховна робота) Розробки вчителів (математика) Інтелектуальний інтернет конкурс ЗНО Літературна світлиця Оголошення та реклама відвідувачів Новини села Шкільні новини картинки Відеотека
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наш сайт сьогодні відвідали:
Copyright by Birchen Miracle project © 2006-2015