Сьогодні ми хочемо Вам розповісти про одну чудову людину. Народилась вона у невеличкому містечку Берездів. У дитинстві мріяла стати поштарем. Коли місцева поштарка приносила газети, то Галина Вікторівна (саме так звали нашу героїню) бігла їй назустріч, брала газети і розносила їх по всій окрузі. У школі вона вчилась дуже добре. Саме тоді вирішила стати вчителем. Прикладом їй стала її перша вчителька - Оксана Макарівна. Спочатку Галина Вікторівна хотіла стати вчителем української мови та літератури, але там потрібно було знати добре одну із іноземних мов. Вчителя іноземної мови у нашому містечку на жаль в той час не було. Тоді Галина Вікторівна вирішила вчитися на вчителя математики.
На запитання «Чи любите Ви дітей?» і «Чи вважаєте Ви себе патріотом нашої школи?» коротко відповіла: «Дітей дуже люблю і патріотом нашої школи себе вважаю. Хочу навчити дітей знайти своє місце у житті».
Усе своє життя Галина Вікторівна живе за правилом: «Моя совість повинна бути чиста у всіх відношеннях». У своєму житті вона прагне досконалості, але говорить, що це ще великою мірою залежить від суспільства. Галина Вікторівна захоплюється людьми, що мають фізичні вади, але не падають у відчай.
Команді нашого проекту вона побажала щоб ми не боялись висловлювати свою власну думку, розповідати про свої мрії, не були байдужими до навколишнього світу, намагались у подальшому стати справжніми людьми.
Автори статті: Купріянець Марина і Погребняк Тетяна.
|
